Весна.Вже повернулись з вирію лелеки,
І рясно так підсніжники цвітуть.
А я з тобою поруч і далеко,
Дивлюсь, як гордо лебеді пливуть.
Ти.Як дивно доля познайомила з тобою,
І ти наче доповнюєш мене.
І не зустрітись ти не міг зі мною,
Ніщо на світі даром не пройде.
Ніч.Вона виманює на зустріч із тобою.
Зіркове сяйво загадково мерехтить.
І що мені подіяти з собою?
П'янке повітря поцілунками бринить.
Почуття.Що заставляє серце швидко битись,
Від погляду,від дотику руки.
Щоб пережити це, не треба чогось вчитись,
Лиш закрий очі,слухай і лови.
Думки.Про тебе лиш заполонили розум,
І сни,в мереживі рожевих мрій.
Це щастя є-хотіти бути разом,
Хоч добре розумію,ти не мій.
Мить.Я хочу так її зловити,
І бути поруч той короткий час.
Забути все і самовіддано любити,
Та десь є та,що розділяє нас.
***
© Copyright: Галина Кицюк, 2014
Свидетельство о публикации №114050711402
Свидетельство о публикации №114050711402
Рецензии