Ти писав, що ніколи такого не відчував.
А до мене, що пристрасть напував?
Інстинкти природного циклу вгамовував?
Не боїться гріха, хто грішити вже спробував.
Розумію, що зараз чистих немає:
Чи тіло, чи душа на краю.
Та чомусь серце вершину шукає.
Можливо, кохання моє у раю?
На цьому світі все так по-земному.
Потрібно в двері храму увійти,
Щоб зазнати стану душі нового,
А не по дорогах за сліпцями йти!
Іти туди, де краєвид – зневіра,
Відсутність пошуків, зростання.
І в мені хиталась віра,
Однак завжди турбували духовні питання.
Знаю, що без любові немає нічого
І різні прояви її існують.
Колись зустріну єдиного Того,
А нині почуття до світу панують!
18.10.11р.
Путанина
© Copyright: Татианна Ткачук, 2014
Свидетельство о публикации №114050609877
Свидетельство о публикации №114050609877
Рецензии