Коли нема ще на деревах листя
Вже буйним квітом вбралася земля
Неначе наречена у намисті
І ніби груди дихають поля
Все сповнене чарівним божевіллям
Сплетінням звуків запахів і форм
І кожен - званий гість на цім весіллі
І тамадою як завжди - любов
І все кружляє у шаленім танці
Де правило одне - не шкодувати сил
І вже яскраво світить сонце вранці
Та стовбури дерев як щогли без вітрил
Стоять сердешні все чогось чекають
Шкода їм швидкоплинної краси
Бо знають коли самі забуяють
Вкрадуть все сонце на довгі часи
Ми у житті бережемо так само
Свій перший квіт і мабуть не дарма
Бо має все відбутися плодами
А там вже незабаром і зима
Коли нема ще на деревах листя
© Copyright: Ваня Косенко, 2014
Свидетельство о публикации №114050607850
Свидетельство о публикации №114050607850
Рецензии