Повістка із воєнкомату……..
Заплакала, злякалась мати,
Хотіла сина вберегти,
Сховати………. Вивезти……….. КУДИ??!!!!
Єдина думка билась:
- СИНКУ………. Моє дитя……….. МОЮ КРОВИНКУ?!!!!!!!
Як в сотень тисяч матерів,
І не важливо,
Київ, Львів,
Донецьк,
Одеса,
Чи Полтава,
Єдине серце,
Серце МАМИ!
Воно хвилюється,
Болить,
П’є краплі
І ночей не спить,
Та річ у тім,
Уже не діти,
Тут ніде правди більше діти,
Їхні сини захисники,
Відважні,
Мужні вояки,
Я розумію,
Плаче мати,
Не хоче сина проводжати,
Хто ж захистить, як не вони?
Кордони рідної землі,
Хоч це все почали не ми,
Я подумки із вами МАМИ,
Я горда вашими синами,
Сучасні наші козаки,
Мов щит стоять захисники!
6.05.2014
Повiстка
© Copyright: Алена Скиба, 2014
Свидетельство о публикации №114050604832
Свидетельство о публикации №114050604832
Рецензии