Ти сотні раз вертався до початку
Вертавсь й сказать не міг чому
Наповнював долоні вином й статком
А потім роздавав все без жалю
Тебе вертали й знову був багатий
Ти знову висоту долав
Але щоразу як ділився з ''братом''
Тебе садили на палю
Ти бив свою буденність й простий сором
Щоб розпізнать свої шляхи
І брав свою ненависть лютим мором
Щоб далі рубікона не зайти
Не мав нахабства хоча б того
Щоб очі в очі заглядать
І розпізнать в комусь лихого
Й свого багатства не оддать.
Отак небути тобі справжнім
На клятві смертній пред царем
Жертовним лицарем в доспіхах смертних
З направдою заплющених очей.
До початку
© Copyright: Доминик Смех, 2014
Свидетельство о публикации №114050604724
Свидетельство о публикации №114050604724
Рецензии