Лариса Генiюш. Жайворонок

Лариса Геніюш
ЖАЙВОРОНОК


Переклад з білоруської Любові Цай


О клич весни непереможний!
Руниться поля
                далина.
Пил на ногах моїх дорожній,
мов сніг – на скронях сивина.

У полі жайворон вітає               
весну, злетівши в небеса.
Я – теж як він,
я теж співаю,
бо без пісень душа згаса.

Співати,
                вірити бентежно
у квіт ланів, у гір верхи.
Любити край свій так безмежно,
як тільки вміють ці птахи.

***

Оригінал:

Ларыса Геніуш
ЖАЎРУК

http://rv-blr.com/vershu/view/17762

О кліч вясны непераможны!
Рунее поле,
                водаў бег.
Пыл на нагах маіх дарожны,
на скронях белым-белы сьнег.

У полі жаўранак вітае вясну,
узьняўся, каб пяяць.
І я – жаўрук.
I я такая.
І мне бязь песень не стрываць.

Зьвінець душой, 
                пяяць і верыць
у цьвет лугоў, у гон ракі.
Любіць зямлю сваю бязьмерна,
як толькі ўмеюць жаўрукі.