Люблю i славлю, i клянусь я сонцем
"Клянуся сонцем –
Так до правди ближче"
(Володимир Підпалий)
Люблю і славлю, і клянусь я сонцем!
А все-таки правіра в нас одна…
Землі ми діти, й Всесвіту посланці
І мудрість в нас від зір заповідна.
З нас довго вибивали пам`ять Роду,
З душі і серця - гордість, честь і гнів,
Та нащо ж правда і знання тому народу,
Як легше просто «пасти баранів»!?!
Ми - арії і скіфи, й козаки ми,
А Батьківщина наша – Вирій-Сад,
Де ми з Богами, мов з деревами святими
Квітчали світлий на Землі Асгард!
Та де ж та пам`ять, де прамудрість, сили,
Приспали їх злі очі і язик!?
Одних приборкали тюрмою, інших вбили,
Нема героїв й віщунів-музик!?!
І пісня поверта нас знов до себе
Чумацьким шляхом, шляхом золотим.
Аби не розпинали наше Небо,
Пройти потрібно шляхом духу тим.
_____________________________
Асгард* - Місто Богів
Свидетельство о публикации №114050610854