Невидимою рукою торкаєшся
Окриленого створіння.
Після доторку каєшся
Від набутого вміння.
З крилами все по – новому:
По схемах не підеш.
Віддаючи шану старому,
Шляхи нові знайдеш.
А пір’я так хвилює.
Вітерцем страх проникає.
Цікаво, чи сміливець чує,
Як ангел до пальців звикає?
Потім цю людину шукає
Серед світу у людей світах.
Шукає справжнього. Кількість масок лякає.
Ангел в їхніх очах лише птах.
Земну кулю надія обійме
І листком звернеться довіри.
Почуття всесильне Всесвіт пройме,
Якому немає рамок і міри
Вже погляд дивиться згори.
Він вкаже шлях тому, хто загубився.
Звільнися ранком з темряви нори!
Ти переміг, коли з минулим бився!
Ангела побач!
Він все життя з тобою!
Свою минувшину пробач-
Життя не потерпить простою.
01.11.11 р.
Звикати
© Copyright: Татианна Ткачук, 2014
Свидетельство о публикации №114050610404
Свидетельство о публикации №114050610404
Рецензии