Життя-життя, світанкових огарків
Куди пливеш без мене в забуття?
Кладеш печать свою на жито без дарунків,
На колоски дрімучого буття.
Народ чекає правлячого гніву,
Від тебе допомоги жде і жде.
Країна мусить жити, дай же світу!
Свою любов, і Україна не впаде!!!
Без тебе ми ніхто і нас нема,
Без тебе ми в пітьму, вона - бере.
Без тебе ми одні, дивись сама,
Чи дати нам життя чи все піде.
Та щоб там не було - життя святе!
Та щоб не сталось в пам’яті і в злуці,
Ми будемо дорожити все твоє,
В моментах відчаю, і радості, і в муці.
Гойдає берегом, пейзажами, хмарками,
І епізодами гойдає, і роками.
Хіба змінились ми, спитаєш ти у мами...
У України ще спитаєш,чи живе?
Живе-живе, хіба що ледве дише...
Хіба що в лузі паростком зійде.
Зійде з новою силою, життя вона не лише,
З Божою силою вся Україна оживе!!!
Зі збірки "Буревій" (Ренай Віта)
Життя-життя, свiтанкових огаркiв
© Copyright: Сергей Шинкарчук, 2014
Свидетельство о публикации №114050409359
Свидетельство о публикации №114050409359
Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.