Немає Радості, о Боже!
У людських Душах і серцях…
Не ремствую, бо то – негоже,
Прошу – вкажи до Світла Шлях!
Я дякую за те, що бачу,
Я дякую за те, що є.
Та, часом, Боже, гірко плачу,
Бо горе людське, то – й моє…
Молю дитячими вустами,
Молю вустами матерів:
Прочинені Любові брами
Нехай об’єднують братів!
Дай Сили, Боже, і Любові
У кожне серце і Життя!
Нехай звучить у кожнім слові
Людини Суть – її Душа!
04.05.2014
Немаe Радостi, о Боже!
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114050405247
Свидетельство о публикации №114050405247
Рецензии
Дуже гарний вірш, але як його гірко читати - бо він, на жаль, сьогодні особливо актуальний! Миру Вам і злагоди! З повагою - Наталія Бідненко
Наталья Бидненко 17.05.2014 21:46 • Заявить о нарушении
Наталья Бидненко 17.05.2014 21:46 • Заявить о нарушении
Дякую за розуміння і підтримку!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 18.05.2014 22:25 Заявить о нарушении
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 18.05.2014 22:25 Заявить о нарушении