До тебе...
і стали нарешті, як треба –
мій шлях до любові
проріс у дорогу
до тебе.
Долати дорогу
впокорено хочу і мушу –
ще вчора незнану,
а нині вкарбовану
в душу.
Підказує серце,
навіщо іду
і до кого,
а шлях несходимий
щодень замикається
в коло…
Свидетельство о публикации №114050405170
Це так, напівжартома. :-)
Вірш насправді дуже сподобався. Та й схоже щось бувало в житті.
Приходить час, коли все вирішується. Можливо зараз - ще не час...
З повагою і найкращими побажаннями,
Не Реальна 01.05.2017 21:34 Заявить о нарушении