Навкруг краса...

В задумі ранок при долині
в туманній тиші ще дрімав,
самотній вітер в небі синім
політ на землю починав.
У буйноцвітті трав духмяних
блищить сльозинками роса,
згасають зорі полум’яно –
червона куля вогняна
промінням лестить і лукавить..
В пташинім щебетанні гай
заводить мріями в оману –
Любов безмовна, та сліпа
своїм мовчанням душі зранить,
і ми повіримо – була!


Рецензии