Змовк надвечір буйний день.
Починаються дива.
Гратись в піжмурки іде
в тиші з зорями душа.
У далекім небі спів,
в клопотанні за життя –
очі стомлені до сліз
у мовчанні від болять.
Не руйнуючи ніщо,
мить почне спочатку жить.
Сподіватись є нащо,
коли вміємо любить,
в благо віянні молінь
подарує Віру Бог.
Ранок променем надій
відверне нас від тривог…
В благо вiяннi надiй
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114050401778
Свидетельство о публикации №114050401778
Рецензии
