Шон Маклех -55- Наполнение-Переложение

Наповнення
Шон Маклех

                «Речі, наче віолончелі,
                Заповнені дзвінкою тьмою…»
                (Райнер Марія Рільке)


Бавлюсь з темнотою старих речей
Які ховаються по закутках кам’яного дому.
Дому, що розмовляє тихими ночами зими
З тінню господаря, що танцює на холодній підлозі
Бавлячись з вогнем кахляного п’єца,
Що кидає відсвіти – марно намагаючись
Прогнати з закутків буття тьму – бо не час.
А скрипка проситься до рук у запитує:
«Ти святий Бартелемей чи його ніч?»
Але що розуміє скрипка? Вона лише інструмент,
Вона буде грати будь-яку мелодію,
Вона нічого не вирішує, в її утробі теж тьма,
Вона буде видавати дику какофонію замість музики,
Якщо потрапить до волохатих рук
Старого бандита замість віртуоза-музИки
З тонкою душею, що колись був її господарем,
А тепер сховав свої атоми в глибинах землі,
А свою душу у світі, який годі шукати…
Я наповнюю звуки змістом, я запалюю свічку
І ставлю її на вікно історії. Але за вікном сліпці –
Їм байдуже день це чи ніч.
Вони не повірять в існування свічки,
Вони не повірять в існування кольорів
(Не тільки ультрамаринових),
У них замість душі дірява газета,
Колись вони навчились повторювати слова
Не розуміючи їх змісту.
А нині стали важкими краплями
Густої рідини темноти…
Лишається вірити. Лишається тільки вірити,
Що там – за океаном тьми
На острівцях старих кам’яних будинків
Теж дивляться на вогонь люди
З сумними очима старого музИки…


...

Наполнение...
Шон Маклех

                «Вещи , как виолончели ,
                Заполненные звонкой тьмой ... »
                ( Райнер Мария Рильке )



... играю. С темнотою... (старых) Вещей...
Которые прячутся... (по углам) Дома... каменного!

Дома... что. Говорит. Тихими... ночами (зимы...
(с тенью хозяина!

Танцующего. На холодном... полу.

Играя...
С огнем...!
(театральной!!) Жизни и Смерти.

... что. Бросает! Отсветы (тщетно... пытаясь!!
Прогнать (из...!!) Уголков бытия. Тьму.

... На - время.

А скрипка (просится... в руки!) И... спрашивает:
«... ты. Святой Бартоломей? Или ты... его?? Ночь »
(не понимает!) Скрипка.

Она... лишь. Инструмент!!
Она... будет играть! Любую. Мелодию...
Она... ничего не решает!!
... и. В (утробе её...) Тоже. Тьма!!

Она (может выдать...) Дикую! Какофонию...!!
(вместо...) Музыки. Если.

... попадёт!! В мохнатые руки. Бандита... старого...
(вместо музыканта виртуоза...) С душой тонкой...

... который. Когда-то... (и был её!) Хозяином.

Теперь же!
 
(спрятал... (свои атомы... (в глубинах земли...
... а душу. В мире (которого!!) Не найти.

...

Я... наполняю. Звуки. Содержанием...!
(я... зажигаю...) Свечу!

... я. Ставлю её (на окно...!!) Истории...

...

Но... за окном. Слепые.
... и. Им... безразлично!!
День это... (или ночь...

Они... не поверят. В существование. Свеч...!
Они... не поверят. В существованье. Цветов...!
(не только... (ультрамариновых...

В них...
(вместо души...) Газета!! Дырявая.

...

... когда-то. Они научились (повторять!) Все... слова.
Не понимая! Их...
(содержания.

... а. Сейчас... (стали они...!!) Тяжелыми. Каплями...
(жидкой...!) Густой...

Темноты.

...

... остается верить. Остается (только...!!) Верить...

Что... там! За океаном. Тьмы!!
(на островках...!) Старых. Домов...!! Каменных...

Тоже...

(смотрят на огонь...) Люди...

...

С печальными глазами... старого. Музыканта.

http://youtube.com/watch?v=ES8BStEXuCQ
Бах. Ария из оркестровой сюиты №3, Ре-мажор