Крокує осінь золота понад рікою,
Де пожовклі береги вмиваються водою.
Відлітають вже у вирій сірі журавлі.
Вітер листя підійма з мокрої землі.
Коло самого Дніпра верби похилились,
І сонечко за обрій плавно покотилось.
Понад стежкою стоять платани величні,
І на воду лягають сутінки незвичні.
По тій стежці я спускаюсь часто вечорами
І дивлюсь на річку з її берегами.
Там до Дніпра лине прозоре джерельце,
Як до Нової Каховки моє щире серце.
Шагает осень
© Copyright: Валентина Давыдова Бойко, 2014
Свидетельство о публикации №114050306407
Свидетельство о публикации №114050306407
Рецензии
