Потемніло Дніпрове срібло,
небо втілюючи сумне...
Хмара сонця не перестрибне,
ворог річки не перетне.
Вороги себе звали браття,
та підступні вони без меж.
Час запалювати багаття
на верхівках кордонних веж!
Сунуть знов, як колись, ординці.
Приголомшливе дежавю.
Ми є русичи, українці,
й маєм пам'ять про це живу.
Пам'ятаемо Січ, Батурин,
знищення та знущань віки...
Ось і зараз новітній фюрер
виряджа проти нас полки.
Але маємо досвід славний,
всичений з молоком матусь,-
віру в те, що повік незламна
вільная Україна-Русь.
Лиш посилить народ Вкраїни
всіх об'єднуюча біда.
Й неминуче назавжди згине
кровожерна лиха Орда.
Iсторичне дежавю
© Copyright: Серез, 2014
Свидетельство о публикации №114050205315
Свидетельство о публикации №114050205315
Рецензии
Срез, здрав будь! Прочти, пожалуйста!
http://www.stihi.ru/2016/02/27/1449
http://www.stihi.ru/2016/05/07/1479
http://www.stihi.ru/2016/02/04/10877
Больше в сборнике: Донбасс в огне.
С уважением, Владимир.
Владимир Воронцов 69 14.05.2016 12:45 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2016/02/27/1449
http://www.stihi.ru/2016/05/07/1479
http://www.stihi.ru/2016/02/04/10877
Больше в сборнике: Донбасс в огне.
С уважением, Владимир.
Владимир Воронцов 69 14.05.2016 12:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 17 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.