Доторкнися душі,
що оголеним нервом,
натягнулась як скрипки струна -
там думок спориші
незасіяні зерном
і доглянута вічна вина.
Доторкнися зіниць
своїм поглядом чистим,
що пронизує сенсом буття -
там сплетіння зірниць
і проміння намистом,
наче, бісер на нитці життя.
Доторкнися небес,
що даровані світу
для наповнення щирих сердець -
там початок чудес,
почуття-первоцвіти
і покори людської вінець.
Доторкнися
© Copyright: Ксения Фуштор, 2014
Свидетельство о публикации №114050205118
Свидетельство о публикации №114050205118
Рецензии