Димчо Дебелянов. Е далекий край...

Димчо Дебелянов
Є ДАЛЕКИЙ КРАЙ, Я ЗНАЮ...


Переклад з болгарської Любові Цай


Є далекий край, я знаю,
де ніхто не зна зажури,
де у полі не зростає
кропива і терня хмуре.

Не лунає там довкола
ані стогін, ні зітхання,
не сягнуть його ніколи
шум пекельний і страждання.

Де надвечір тиша блисне,
де ночей нема жахливих,
де, якщо вже серце тисне, –
лиш від мріянь чарівливих.

В світі, де жалі і втрати,
тільки він мене рятує.
Як його, питаєш, звати?
Самота – тобі скажу я.

***

Оригінал:

ЗНАЯ АЗ СТРАНА ДАЛЕЧНА



Зная аз страна далечна,
дето няма скръб горчива,
де не раснат из полята
остри тръне и коприва.

Дето стонове, въздишки
не смущават ти душата,
дето никога не стига
адски шум на суетата.

Дето вечер мир царува,
дето няма нощи бурни,
дето къпе се сърцето
в мили блянове лазурни.

В този свят на скръб и мъки
само този свят обичам.
Името му ще попиташ –
Самота се той нарича.