Я дівчина блукаюча в пустелі,
І пишуча дощу свої листи,
Приклеїла зірки собі на стелю,
Сумую, бачу, вірю…відпусти.
Півсклянки апельсинового соку,
Пів крейди, не зітруть твої думки,
Я дівчина блукаюча в пустелі,
Не вірю в сонце…принесіть води.
Сама собі кричиш, сама себе не бачиш,
Продай комусь своє не знайдене життя,
Сама собі мовчиш, дивись, ти плачеш!
Вважаєш, що це варте каяття?
Облиш писати нікому не зрозуміле,
Іди, тікай, біжи з його життя,
Він все одно ніколи не повірить,
Що ти потрібна…тож біжи одна.
Не намагайся загубити обрій,
І відшукати тут нових думок,
Кінець не можна починати знову,
Він робить з нас своїх ляльок. ©
февраль 2010
Бо буде в нас немаэ
© Copyright: Лия Савченко, 2014
Свидетельство о публикации №114050100605
Свидетельство о публикации №114050100605
Рецензии