Не те чого чекала...
Труднощі життя- ще більше підкидає.
Нове почалось, старе пройшло,
Чверть віку вже пробігло.
Життя як річка протікає,
У пам’яті свій слід лишає.
Знайшла свою частину долі,
Час від часу, не без фальші.
Інколи здається я літаю,
Але знову в прірву попадаю.
По краю леза йти нестерпно,
Пройти цей шлях потрібно.
Я вірю в те що небеса,
В кінці шляху, дарують чудеса.
Яка гірка ця доля,
Проте не мати більше горя,
Ніж те що було вже,
А тільки би знайти себе.
10.2013 © HeLgA
Свидетельство о публикации №114050100571