Прокинься, рідна, знов твої жнива
Столочили прийдешні яничари.
Де неповага поглинає старість,
Там ніц не важить сива голова.
Прокинься, мамо! Осідлай коня.
Дідівська шабля най стіну полишить.
Зрадливі зайди ще скуштують лиха:
Де розум спить, там наросте пеня.
Прокинься, нене! Заздрісний сусід
Межу між нами заорав одвічну.
Облудою вкривається обличчя,
Все більш на захід втискуючи схід.
На сполох
© Copyright: Юрий Ходарченко, 2014
Свидетельство о публикации №114050103968
Свидетельство о публикации №114050103968
Рецензии
Я зі Сходу. Щиро дякую за Ваш вірш: просто в серце! Не всі тут такі зомбовані російською пропагандою, як Вам може здається. Молюся за наших солдатів, вірю в нашу перемогу. З нами правда - з нами Бог! Слава Україні!
Елена Макарчук 08.09.2014 00:14 • Заявить о нарушении
Елена Макарчук 08.09.2014 00:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.