В сором’язливім долі танці
кружляють постаті людей –
зими заручники й обранці,
не знають вони щастя ще…
Два погляди зустрілись наші
десь на межі пожухлих мрій…
Нас не присилить біль кохатись,
ділити постіль згубних слів…
Як, ту невпевненість здолати,
що заважає в світ іти?
Не можу люба я мовчати,
не стану красти твої сни…
Замерзне серце без любові.
Журлива пісня, не для всіх.
Ми на руїнах із дороги
згортаємо голіруч сніг…
пече…
Коли не знали щастя ще...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114050101619
Свидетельство о публикации №114050101619
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.