Пегас до мене в 40 завiтав
Прийшло натхнення з почуттями разом.
І без вагомих на оте підстав
З тих пір не розлучаюся з Пегасом.
З тих пір гублюсь в романтиці віршів,
За кожен з них складаю дяку Богу.
Шукаю шлях до творчих островів, -
Вогненне серце вказує дорогу.
Рядки частенько тануть в почуттях, -
Душа від цього відчуває сором.
І очі десь сховатися хотять, -
Мені ж не 20. Так, не 20 – СОРОК!
Воно ж, шалене, віку не пита. –
Прилинуло, ввійшло, заполонило.
Я геть забула про свої літа, -
Кохаючи, страждала і творила.
Додать жаги бажаю я словам,
Чуттєвою вражаюсь бірюзою.
Екстракт душі в віршах дарую вам,
Гаптуючи їх щастям і сльозою.
26.03.2012р.
Свидетельство о публикации №114043010315