Афинний* колір твого волосся.
Колір блакитний твоїх очей.
Серцем малюк, голова – доросла.
Хто ти, володарю всіх ночей?
Звідки приходиш у них? Навіщо
Мучиш замріяним не-знанням?
Кожного ранку все вище й вище,
Тонше і тонше думки бринять.
Кожного ранку тамую спрагу
І не нап’юся ніяк… бо ти
Афинний надто. Ти майже брага!
Випив – і ліжка вже не дійти.
Де ж розплелося твоє волосся?
Погляд небесний блукає де?
Я не благаю про те, щоб «досить»,
Тільки ж із глузду мене зведе,
Мабуть, невідання кольорове.
Хто ти? О, хто ти, примарний Пане?
Де ти за вади мого здоров’я
Келих піднімеш, з-за столу встанеш?..
Я неуважна, тому чекаю
Знаків, щоночі пишу про них,
Афинні ріки та водограї
Доки стікають мені до ніг.
28.04.14
*«афини» (діал., від угорськ. аfonya) – чорниці. (Наголос на перший склад.)
Афинне
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114043010121
Свидетельство о публикации №114043010121
Рецензии