Лина Костенко. Метели

Циферблат часов на башне строгой
Замели метели, замели…
Нам с тобой идти одной дорогой,
Что пройти когда-то не смогли.
Вновь ослепнут улицы под утро,
Их накроет снежная волна.
Нам с тобою так легко, как будто
Ветер всё сказал за нас сполна.
- Подскажи мне ласковое слово,
Я его послушно повторю.
Разыграйся буйно и сурово,
Заглуши всё то, что говорю! -
Я забыла встречи, боль разрыва,
Я почти забыла грусть свою.
Я спокойна.
Я с другим счастли'ва.
Я тебя ни капли не люблю.
А заплачу если и устало
Трону я рукой твоё чело, -
Нас не видят львы вблизи портала:
Львам глаза снегами замело.

Перевод с украинского

Ліна Костенко

Хуртовини

Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.