Вранці,на світанку,коли ще півні не співали
На цвинтарі,не ганку ,огірок зірвали.
Він скупо,палко ріс над хлопцем
Що був колись садівником.
Його кохання надихало
Та скоро вбило молотком.
А огірок -його надія ,
Що серце гріла у землі.
Кохана то була повія ,
Вона ж бо працювала в тлі.
Прийшла провідать молодого,
А там лиш тільки огірок ,
Вона скоріше проковтнула
Останній у житті ковток
І незабаром отруїлась ,
Як отруїла молотком.
Якщо кохати,тільки щиро,
Якщо труїти — не вином.
ог рок
© Copyright: Неспроможного Життя, 2014
Свидетельство о публикации №114042902769
Свидетельство о публикации №114042902769
Рецензии