Ми...було,пройшло,нестало
тих спогадів мені так бракувало.
Забракло подиху-не чути слів
Ми все забудемо,як ти хотів.
Де дотик був-тепер холодний слід
Ми проживемо ще багато теплих літ.
Та ти-не ти...чужа стіна
і не лунають більше голоса.
Померла совість...а хіба була?
в емоціях бездонна пустота.
Ми...та Ми не були,не жили
холодні дні давно пройшли.
Люби...люби себе-живи як знаєш
Я вірю...ти про мене ще згадаєш.
Нам на згадку
© Copyright: Юля Мельник, 2014
Свидетельство о публикации №114042807784
Свидетельство о публикации №114042807784
Рецензии