Мiй народе...
мій народе. В радянській оборі
мало сонця в Твоєму вікні,
мало радості в тихій покорі.
А навкруг чорноземи і хліб –
вічна мудрість Твого родоводу.
Може, Ти у неволі осліп,
чи Тобі не потрібна свобода?..
Чом у скруті і розпачі знов
не даєш собі доброї ради?
Серед пустопорожніх розмов
чом не чуєш обмови і зради?
Я Тебе не засуджую, ні,
мій народе, заблуканий в горі, –
мало сонця в Твоєму вікні,
мало радості в тихій покорі...
Свидетельство о публикации №114042800277