Зима,що нас змінила. Назавжди.
Тебе й мене,народ. Усіх.
Якщо надія зникла,підожди!
Повір,ще буде на майдані сміх!
Якщо пішов ти,опустивши руки,
Згадай про тих,хто все віддав.
Я з ними розривалась від розпуки.
Я була поряд з тими,хто страждав.
З Сашком вдихали той отруйний дим.
І було страшно,правда,дуже страшно.
Він не боявсь піти замолодим.
Та куля влучила занадто вже невчасно.
І ось помер,віддавшись за Вкраїну.
Боролись разом,та пішов один.
За честь та волю, нашу Україну.
Оплакати не вистачить годин...
Мені ще сниться цей останній день.
Коли стояли поряд й захищали.
Співали так багато ми пісень.
І сльози на очах часто блищали..
Як я казала,вижила одна.
Пробач,що не закрила твою рану.
Співав для мене"спи собі сама"
Втирать під неї сльози я не перестану.
***
© Copyright: Бандеровка, 2014
Свидетельство о публикации №114042708900
Свидетельство о публикации №114042708900
Рецензии