Умру, може пожаліють,
Може побурчать та й змиють,
Що завдала хлопіт, ховати треба,
А меньший вищить мало не до неба.
Хлопоту чимало, але про що йдеться?
Забудете швидко, воно і минеться.
Мало не до сліз так себе жаль,
В серці залишились туга та печаль.
Ні, не пожаліють, ні про що не спросять,
На всі поверхи вищать та голосять.
Що ти підманула, розляглась небога,
Не спиталась та й пішла до Бога...
Шуточка
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114042707284
Свидетельство о публикации №114042707284
Рецензии