А верби плакали до ранку,
Котились сльози рясно з віт.
Про Україну - полонянку
Тепер вже знає цілий світ.
Її, у власному полоні
Роздіту, биту і сліпу
Несуть у прірву дикі коні
По вже запроданім степу.
І почорніло небо синє,
Не в’є гнізда підбитий птах,
Не чуть трембіт на полонині,
Лиш стогнуть дзвони по церквах.
Лише правителі неситі
Народну кров, мов воду, ллють
І по двадцятім вільнім літі
Вже душі людські продають.
А верби плакали до ранку,
Котились сльози рясно з віт.
Про Україну - полонянку
Тепер вже знає цілий світ.
А верби плакали до ранку...
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114042703580
Свидетельство о публикации №114042703580
Рецензии
Благодарю!Перевод блестящий, в нём есть душа.
Владимир Ивашина 2 28.04.2014 13:24 • Заявить о нарушении
Владимир Ивашина 2 28.04.2014 13:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.