Ти складаєш свої повноваження,
Як скидають обридлу скорботу,
Визнаєш усвідомлене бачення,
Забуваєш прогірклу роботу.
Ти збираєш до купи застояні,
Не потрібні нікому поняття.
І проблеми, роками не згоєні,
Підкидаєш у Прощу-багаття.
Ти прощаєшся з гамірним місивом
Страху, гонору і зобов’язань.
Твої дії – прості і осмислені,
Ти себе вивільняєш від сказу.
26.04.2014
Ти складаeш своi повноваження
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114042609225
Свидетельство о публикации №114042609225
Рецензии