Пила веселка з річки воду -
Переливались кольори.
Прудкий вітрець примчавсь зі сходу
І розтривожив явори.
Скупала їх весняна злива,
Співає листя молоде.
До них берізонька цнотлива
Роками йде і не дійде.
Вона на пагорбі, самітня,
Усе життя своє стоїть.
Її краса статечна, літня
Довкола зваблення струїть.
А там в гаях, густих дібровах
У неї - сестри та брати,
Та по стежках важких, тернових
До них повік їй не дійти.
Такий вже фатум, така доля,
Такий у неї зодіак..
Вона сама! І вільна воля
Не дасть їй щастя аж ніяк.
Доп’є веселка з річки воду,
Розтануть в небі кольори.
Яке життя гірке без роду!
Без неньки, брата і сестри…
Пила веселка з рiчки воду...
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114042604263
Свидетельство о публикации №114042604263
Рецензии