На Великоднi свята з кумом

На Великодні свята з кумом,
 Коли вже місяць засвітив,
 Під третю пляшку, мали думу,
 Звідки прийшов сепаратизм.

В розмову втрутилась дружина,
«Жінки в усьому головні,
 Ми те кресало, що в мужчинах,
Нові запалює вогні».

І тут ми з кумом зрозуміли,
Без жінки тут не обійшлось,
Була країна , тілом цілим,
 І раптом, тріснула мов скло.

Цікаво стало нам,  де «Фемен»?
Чому не їдуть на Донбас,
Вони  б із  своїм феноменом,
Сепаратизм скосили б враз.

Та кум лукаво зауважив,
 Що  забуваємо жінок,
Що і для них ,потрібен  важіль,
Щоб не зробити хибний  крок.

І раз ми , справжні патріоти,
 Нам личить прокладати шлях,
Сепаратисток «вчити» доти,
Поки «забити в силі  цвях».
Нічого  жінка не сказала,
Її мовчання, нам карт-бланш,
На день наступний, у  спортзалі,
Ми свій оформили «Демарш».

Як Президенти «Бендер – Штату»,
( За нашим рішенням, нас два),
Ми, згідно нашого мандату,
Бажання виклали в словах.

«Сепаратистки  із Донбасу!
Гарячий Львів чекає Вас,
Тому , мерщій, не гайте часу,
 Лише для Вас, наш майстер - клас!

Ми підсвідомості  бажання,
Всі тайні  втілимо, і Ви,
Будь то Альбіна, чи Сніжана,
 Вже не захочете Москви».

У  всіх  мережах розіслали,
 Ми заклик цей, та от біда,
Не хоче їсти, хліба  з салом,
 Із претенденток ні одна.