Полювати на баобаби, виполювати з корінням –
Безіменна ранкова вправа, незмінювана роками.
Врешті все, що було між нами, вміститься в Екзюпері, а
Все, чого не було ніколи, вміститься в Муракамі.
Після тебе я відчуваю в собі палітурку Сартра,
Розуміючи, що ніколи не зможу себе збагнути.
Врешті, знаєш - усе пусте, якщо його не писати,
Не зливати літрами літер, хмільних, але каламутних.
І коли розійдеться все, що завжди єднало
Від початку роздертих нас - розслоєних - скло і вата -
Мов школярка, нове знаряддя з розрепаного пеналу
Я дістану, обабіч гостре, щоб геть усі вполювати
Баобаби в собі. Потому, знічена від утоми,
Але чиста, почую небо й побачу усе як є: ці
Паперові стежки ніколи не вернуть мене додому.
Але десь на землі є ти.
І вона сміється...
Баобаби
© Copyright: Мария Помазан, 2014
Свидетельство о публикации №114042506742
Свидетельство о публикации №114042506742
Рецензии