У коханні є межа,
Що відділяє все життя.
Немов та зебра на асфальті,
Білі й чорні грані відтіняє.
Коли купаєшся в коханні,
Сльозами поливаєш що світання.
Гордість й пристрасть, що стримати не в силах.
І руйнуєш словами злими.
Коли заглибишся в бажання,
Поцілунок відчуваєш ти по тілу,
Ніби вітерець ласкає ніжно,
Зізнаєшся ти собі, що це фантазії твої.
Розумієш, може й пізно,
Що втрачаєш покохавши.
Зруйнувала гнівом рай,
Показала ніч посеред ранку.
Досить закриватись від любові,
І боятись бути поряд.
Зруйнуй всі межі, що між вами,
І віддайся ти коханню.
***
© Copyright: Каталина Нижас, 2014
Свидетельство о публикации №114042506001
Свидетельство о публикации №114042506001
Рецензии