Я гадав на цвіті білім
У вишневому садку,
І в прозрінні запізнілім
Бачив доленьку гірку.
Я гадав. Разом із квітнем
Посміхалася земля.
В небі чистім, у блакитнім
Цвіт хмариною кружляв.
Я стояв, дививсь востаннє,
Заповзав у душу щем.
Цвіт гадання, цвіт прощання
Десь впаде слізьми – дощем.
Сльози ті, з небес пролиті,
Змиють доленьку гірку.
Я гадав на білім цвіті
У вишневому садку.
Я гадав на цвiтi бiлiм
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114042504417
Свидетельство о публикации №114042504417
Рецензии
