Народження ранку

Мружить ранок сиві брови,
Він ще марить в напівсні,
Мов ті витязі, діброви
Проступають вдалині.

Місяць срібную підкову
Над ярами опустив.
Вже почав туман розмову
З полотном зелених нив.

Світло бореться із тінню,
Сяє золотом роса.
Скоро Схід відкриє скриню,
Пустить Сонце в небеса!

Все проснеться, озоветься,
Зловить промінь вічну мить
І теплом живого серця
День новий благословить!


Рецензии