Роки біжать нестримано вперед,
Мужніємо й старіємо поволі…
П’ємо життя п’янкий духмяний мед
І віримо в прихильність й щедрість долі.
Приходить день народження до нас,
Щоб не забули цю знаменну дату…
Як непомітно швидко плине час!
Його щоденну несемо утрату.
Лишаємо сліди на цій землі,
Радіємо, бо сонечко в зеніті,
Несемо Хрест, тамуємо жалі,
Тепло шукаємо в холоднім світі.
Тож, хай зігріє Божа благодать,
Серця наповнить весняна предтеча!
Любов – зневіри розметає гать,
Душа воскресне, щезне порожнеча!
Попереду барвисті золоті роки,
Бо життєдайні ще нуртують соки.
Летить планета, чубляться віки,
І вічності гримлять уперті кроки!
Роки нестриманi
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114042409860
Свидетельство о публикации №114042409860
Рецензии
Миколо, сподобавсь Ваш вірш. Останній катрен просто чудовий:
***
"Попереду барвисті золоті роки,
Бо життєдайні ще нуртують соки.
Летить планета, чубляться віки,
І вічності гримлять уперті кроки!" - гарнезні метафори!
***
Хай не тільки роки, але й всі дні приносять Вам наснагу, радість, любов та натхнення!
Щасти Вам у такому непростому сьогоденні.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 16:17 • Заявить о нарушении
***
"Попереду барвисті золоті роки,
Бо життєдайні ще нуртують соки.
Летить планета, чубляться віки,
І вічності гримлять уперті кроки!" - гарнезні метафори!
***
Хай не тільки роки, але й всі дні приносять Вам наснагу, радість, любов та натхнення!
Щасти Вам у такому непростому сьогоденні.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 16:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.