Дiд Вiдун

Прийшло на Україну Лихо,
Не знати й звідки почалось,
Чи то  його навіяв вітер,
Чи може так  накрапав дощ?
І стали всі до бою
З Лихом,
Велике Лихо, те страшне,
Лиш дід Відун дрімає тихо,
Ніхто не кликав Лихо бить,
Дід  не простий,
Дід -  Характерник,
Чуприну,
Кобзу мав
Козак,
Почув крізь сон страшенний
Лемент:
- Це Лихо   гупає, чи як?
Кректав він довго,
Зліз із печі,
Розправив  вуса,
Закурив,
Гукнув
Коня по молодечій,
Шукати Лихо поспішив,
А Лихо сіло  серед  моря:
-Усе  моє!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!-
Кричить довкруг, 
І підіймає гори- хвилі,
І кораблі хапа  в сто рук,
Страшний він  галас,
Лемент чинить,
Усе в страху дрижить навкруг,
А дід  Відун поволі їде,
Ніхто не бачить за кущем
- Мені примарилось,
Чи Лихо принесло з вранішнім дощем,
Чому заплакана калина,
І не співають солов’ї?
Вважаєш, станем  на коліна?
Тобі всміхнуся від душі,
Ми всі єдині, в тому
Сила,
Її всі пильно бережуть!
-Яка там сила, меч іржавий,
Та купка млявих козаків!
- Всіх  ворогів б’ємо  піснями,
І силою дівочих брів!   
Втікало Лихо світ за очі,
Як пісня залунала  знов,
Дівчата подивились
В очі, відчули козаки любов,
І засміялися  знов діти,
І заспівали солов’ї ,
Як золото блищить пшениця,
На Богом  любленій землі!
24.04.2014