Дичавієш від мовчання,
Бо відсутнє спілкування,
Лізуть в голову думки,
Не потрібен ти нікому,
Спілкуватись залюбки
Я пішов би геть із дому.
Друзі в мене хоча й сиві,
Не самотні то й щасливі,
Є із ким поговорить,
Озиваються і діти,
Ти потрібен кожну мить –
Побажання і привіти.
Щоб не вмів я віршувати,
То б забув себе як звати
Й з глузду міг би з’їхати
Розмовляючи з собою
Та в люстерку кліпати
Кожен день аж до відбою.
Але поки що тримаюсь,
Все ж на краще сподіваюсь
Та пишу свої вірші
Як умію, від душі.
24.04.14.
Вiд душi
© Copyright: Георгий Грищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114042401875
Свидетельство о публикации №114042401875
Рецензии
Ти пиши, а ми читаєм
І у всьому співчуваєм,
Хай здоров'ячко твоє
Краще буде, як то є!
Григорий Божок 28.04.2014 13:35 • Заявить о нарушении
І у всьому співчуваєм,
Хай здоров'ячко твоє
Краще буде, як то є!
Григорий Божок 28.04.2014 13:35 • Заявить о нарушении