Моє життя, ти наче дивний сон,
В якому я до краплі розчинюся…
Серця стражденні б’ються в унісон,
Ночами темними перед тобою каюсь.
Забрали вірші спокій мій душевний,
Вони солодкі, а бува такі гіркі…
У небесах, в словах простих, буденних,
Шукаю в темряві загублені зірки.
Завдячую я Богу за всі мої страждання,
За похибки і пристрасну любов.
За милість, розуміння, і мовчання,
Яке пізніше, заговорить знов і знов.
За будь яких обставин і нагод,
Низенько перед Господом вклоняюся.
Ти подаруй хоча один ще епізод,
В якому я до краплі розчинюся…
Мойе життя, ти наче дивний сон
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114042204643
Свидетельство о публикации №114042204643
Рецензии