Вчителям неактуального предмета,
Нашим мудрим кримським вчителям.
Вірш-підтримка...
Добре, вічне сіяли
Довгі дні -
Поле переорано
Навесні.
Сходи перетоптано
Орачем.
Те, що важко сіяне
Сіячем.
Півжиття покладено
В ті поля -
Та чорніє пусткою
Вся земля.
Ночі пересиджено
За столом,
Очі пересліплено
Із пером.
Твори перечитано
До дірок
В пошуках: крізь тернії
До зірок.
Та настала нині
Нежданна мить:
Мають нас по-новому
Перевчить,
Щоб змогли по-іншому
Засівать,
Так, щоб чужі звичаї
Прославлять.
Де ж набратись мужності
Нам і сил,
Щоб почати заново
Той зісів,
Щоб мовчати мудро -
І не зітліть,
Та у гніва полум"ї
Не згоріть?
Може, там, де стоптане
Проросте,
І в душі євшаново
Зацвіте?
22.04.2014
(власне фото)
Сiячам
© Copyright: Татьяна Бонд, 2014
Свидетельство о публикации №114042203431
Свидетельство о публикации №114042203431
Рецензии