Дiти вдiли лати

Не знаю що Творцю сказати?
За що карав, які гріхи?
Що наші діти вділи лати.
А мати гіркі сльози льє.
 
Де я спіткнула не збагну я?
Чому за гріх мій в небуття?
Забрав ти сина в земля сіру.
Забрав ти долю в забуття.
 
Ми мов раби жили на світі.
Дітей навчивши вільно жить.
Ось наший гріх, на нашім житі.
Зростили ми любов землі.
 
Вони за волю будуть битись.
І проженуть весь панський двір.
Але за волю всім платити...
Нетреба! Лиш землі святій.
©Надін Буре


Рецензии
Здравствуйте, Надин! Мне понятны и Ваша боль и переживания. Сочувствую. Надеюсь: руководство Украины прозреет и откажется от сторонних советов. Счастья, долгого устойчивого мира, радости, уважения друг к другу. С уважением к Вам!

Георгий Мединцев   11.09.2014 22:19     Заявить о нарушении