Твоє надломлене «О Боже!»
Розбило навпіл тихий Світ.
Чи ж так було усе негоже?
Чом голос розпачем дрижить?
Твоє розбурхане, нестримне
Перебирало відчуття
Й знайшло – у іншому провину,
І докази – від «А» до «Я».
Твоє не любе, але рідне,
Увібране усім Єством,
Волає: «Я прекрасне! Гідне!
Я можу бути Божеством!»
Твоє найглибше, сокровенне,
Те, що від Бога, у Душі,
Мовчить, бо знає достеменно:
Благословенні всі Шляхи…
Твоє в тобі, у кожній краплі
Твого буденного Життя,
Любові, лиш Любові прагне,
Що со-Творяєш ти-Душа…
19.04.2014
Твоe надломлене О Боже!
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114042108241
Свидетельство о публикации №114042108241
Рецензии