Дівчина з прем'єри
Це мелодія життя,
я давно вже зникла.
Зникла з поля і буття
стала непомітна.
Я нічиєю не була
і собі не вірю.
Вірую у небуття
та в кохання щире.
Я для тебе за проста,
а для себе клітка.
Я мабуть іще жива
хоч і не помітна.
Та згасаю наче слід
привида в пустелі.
Я така яка я є
Дівчина з прем'єри.
***
© Copyright: Марина Юневич, 2014
Свидетельство о публикации №114042106686
Свидетельство о публикации №114042106686
Рецензии