Кохання як шлях до любов

Закохуючись, легко від неба відірватись
І лиш бажаннями близькості жити.
В тобі світло Божественне має зостатись,
Щоб не лише нектар людського солоду пити.

Пам’ятай про силу, яка усім керує.
І в світі двох завжди присутня.
Яка тепло подібностей відчує,
Навіть якщо плоть зараз відсутня.

Вона два світи ниттю перев’яже,
Яку не в силах земне розірвати.
Вона весь Всесвіт зобов’яже,
Уроками допомагати, направляти.

Лиш ті спроможні творити,
Які Бога у серці несуть.
Які не лише один одним будуть жити,
А які й шукатимуть у всьому суть.

Кохання – лиш спосіб летіти
До любові найвищої в світі.
Потрібно пір’я у крилах зростити,
Щоб не загубити кохану людину у цвіті.

Любов силою звершень цвіте.
Коли несправжнє тепло – воно покидає.
Можна кохати по – різному, проте
Лише істинне щастя спіткає.

Усі на ціль ідуть.
Прекрасно, коли в двох вона одна.
Ті шлях до неба прокладуть
В кого джерело любові без земного дна.
22.06.2012 р.