Чорна б1ль
Слов'яни, наче бусурмани,
Живуть на рідній, на Землі.
Не мають пам'яті, не мають,
Так гірко й соромно мені.
І стогне,і плаче скривджена Земля,
Так боляче,гірко сиротою.
Та хитро хмикнув сам цар-вогонь,а я
Хотів закрить спалену собою.
Хотів не встиг,втікали звірі,люди,
І в згарище обвуглилась трава.
Куди не кину око ,горе всюди,
На крихти рветься бідна голова.
Високий Боже,що його робити?
Де сили взяти,лихо звідусіль.
Брехливі байстрюки,як далі жити?
Чорнобиль крає серце,-чорна біль.
В.С. 20 квітня 2014р.
Свидетельство о публикации №114042008470