Годинник, руше за колію,
і не відоме нас переборює.
Де, мій, час? – Я втрачаю …
Мій силует, щось тримає.
Не тримай, пізно, кажуть.
Не тримай, про нас розкажуть.
Навкруги, пробігають.
Не кажи, я пробачу …
Погляд, твій, йде за мною.
Я відчуваю, це як зброя.
Мій, глузд, я наче вщент.
Йому не вижити, він зтерт.
Не тримай, пізно, кажуть.
Не тримай, про нас розкажуть.
Навкруги, пробігають.
Не кажи, я пробачу …
І знову, все, як в казці.
Стоїмо, між тим, так не вчасно.
Боляче буде, дах же зірве.
Хтось із нас, точно злине.
Не тримай, пізно, кажуть.
Не тримай, про нас розкажуть.
Навкруги, пробігають.
Не кажи, я пробачу …
не тримай
© Copyright: Марина Юневич, 2014
Свидетельство о публикации №114042006906
Свидетельство о публикации №114042006906
Рецензии