Дафiнка Станева. Вапцарову
ВАПЦАРОВУ
Тобі розп’яття випала стежина,
тобі судились муки чималі!
Це ти, пиринських гір і Банско сине,
нам нагадав про віру на землі.
Не знав угаву, не шукав спасіння,
себе на білу Весну ти прирік.
Прагматики нечистого сумління
бруднять твій вірш і твій високий лик.
Твоє розп’ятя сяє – і здається,
ти темний світ вертаєш до джерел.
Над горами твій вірш врочистий в’ється,
Летить твій дух, як пиринський орел.
Земля у нас від Странджу до Пирина
з молінням до Аллаха засина.
Скорботних матерів прокляття лине,
страхи їх покрива міцна стіна.
Не знає шани наша предківщина,
продаємо Вітчизну на шматки.
А діти покидають батьківщину,
від мрій своїх відмовившись палких.
У світі, де ненависть тисне душу,
твій вірш мене підтримує лишень –
пшеничне зерня зберегти я мушу
твоєї віри у прийдешній день.
(переклад з болгарської – Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2014/02/13/9173
Свидетельство о публикации №114042000338
Достойное завершение Вашего труда по переводу всего Н. Вапцарова!
Если будете издавать книгу, думаю, этому Посвящению там место.
С Праздником!
Мира, любви, счастья!
И радостей: больших - и маленьких, ежедневных.
И успехов!
Валентина Варнавская 20.04.2014 15:00 Заявить о нарушении
Я благодарна Дафинке за это стихотворение.
Да, я очень хотела бы, чтобы книжка состоялась. Надеюсь. Если всё задуманное случится, непременно найду способ передать Вам ее на память.
В этот замечательный день желаю Вам добра и всего самого светлого.
С искренним уважением
Любовь Цай 20.04.2014 15:36 Заявить о нарушении