Дафiнка Станева. Вапцарову

Дафінка Станева
ВАПЦАРОВУ


Тобі розп’яття випала стежина,
тобі судились муки чималі!
Це ти, пиринських гір і Банско сине,
нам нагадав про віру на землі.

Не знав угаву, не шукав спасіння,
себе на білу Весну ти прирік.
Прагматики нечистого сумління
бруднять твій вірш і твій високий лик.

Твоє розп’ятя сяє – і здається,
ти темний світ вертаєш до джерел.
Над горами твій вірш врочистий в’ється,
Летить твій дух, як пиринський орел.

Земля у нас від Странджу до Пирина
з молінням до Аллаха засина.
Скорботних матерів  прокляття лине,
страхи їх покрива міцна стіна.

Не знає шани  наша предківщина,
продаємо Вітчизну на шматки.
А діти покидають батьківщину,
від мрій своїх відмовившись палких.

У світі, де ненависть тисне душу,
твій вірш мене підтримує лишень –
пшеничне зерня зберегти я  мушу
твоєї віри у прийдешній день.


(переклад з болгарської – Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2014/02/13/9173


Рецензии
Замечательно, Любовь!

Достойное завершение Вашего труда по переводу всего Н. Вапцарова!
Если будете издавать книгу, думаю, этому Посвящению там место.

С Праздником!
Мира, любви, счастья!
И радостей: больших - и маленьких, ежедневных.

И успехов!

Валентина Варнавская   20.04.2014 15:00     Заявить о нарушении
Спасибо, Валентина!
Я благодарна Дафинке за это стихотворение.
Да, я очень хотела бы, чтобы книжка состоялась. Надеюсь. Если всё задуманное случится, непременно найду способ передать Вам ее на память.

В этот замечательный день желаю Вам добра и всего самого светлого.
С искренним уважением

Любовь Цай   20.04.2014 15:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.